«За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш». Відгук на виставу "За двома зайцями"

«За двома зайцями» - комедія на дві дії за Михайлом  Старицьким. Сюжет добре відомого радянського фільму, режисер Орест Пастух зумів вдало перенести на сцену. Та не зважаючи на те, що сьогодні 21 століття,  вистава поставлена за класичним варіантом.

Історія Свирида Голохвостого не залишить байдужим нікого. Він прагне лише задоволень, тому вміло маніпулює оточуючими, спритно підлаштовуючи обставини під себе. Будучи цирульником-банкрутом примудряється залицятися одночасно до двох дівчат. Ось Проня, яка, здається, нарешті таки знайшла своє кохання і вже готується стати дружиною «розумного та багатого» жениха. З іншого ж боку, нав’язлива мама простої дівчини Галі, тітка Секлита, яка нізащо не відпустить завидного  чоловіка для своєї дочки. Та жодна з дівчат навіть не підозрює, що статки Свирида Голохвостого – це лише борги.  Добре відоме українське прислів’я чудово характеризує усю суть вистави «За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш». 

За веселістю та безтурботністю, на перший погляд, комічної постановки все ж порушують важливі питання які і сьогодні  залишаються актуальними. Адже у гонитві за грішми втрачаються справжні цінності — кохання та чесність, а  світом править лише брехня.

Режисер чудово попрацював над виставою:відмінний акторський склад, яскраві  костюми і декорації. Час від часу актори також радують глядачів вокальними номерами та танцями.

Вистава має антракт і це дуже влучно, як на мене. Адже під кінець першої дії через надмірний і частий крик Проні – відчула певну втому і бажання піти з вистави. Врятувала ситуацію друга дія, яка і справді була кращою, як на мене. Година часу пролетіла непомітно. 

Не можу сказати, що це найкраща вистава нашого театру, але те, що одна з кращих – безсумнівно.