Соціальні мережі: джерело душевного тепла чи трагедія сучасності?

Мільярди людей з різних куточків світу активно користуються Інтернетом у своєму повсякденному житті.  Там, ми купуємо собі одяг, читаємо улюблені книги, дивимося фільми і телесеріали.

Та це заняття дуже сильно затягує.  Нещодавно почала  ловити себе на тому,  що чекаю не дочекаюся, коли з’явиться можливість заглянути на свою сторінку в Instagram чи  Facebook.  Я і дня не проживу, щоб не побачити нові фото і пости друзів в соціальних мережах. Звідти я дізнаюся, хто де подорожував, як погладшала моя подруга, хто завів собі собаку, а хто посварився із хлопцем. Насправді зі сторінок в наших соц. мережах можна дізнатися надзвичайно багато інформації про будь–кого. Та навіщо нам це знати? Раніше я навіть не задумувалася: для чого мені це потрібно. Варто слідкувати за своїм життям, а не пліткувати про те,  як розтовстіла моя подруга. Відповідь одна: це залежність, яка просто вбиває час. І якщо чесно, я поняття не маю, що робила б, якби не блоги і нові фото. Гуляти? Набридає. Спілкуватися з друзями? Та інколи так хочеться побути на одинці із собою. Я вже змирилася із тим, що ця залежність зжерла мене повністю, і шляхів її подолання я ще не знайшла.

 Мене до комп’ютера тягне набагато сильніше, ніж до можливості піти прогулятися. Встаю зранку, заходжу в мережу, глядь, а вже вечір настав. Чим весь день займалася – незрозуміло. Це звичайна трата часу, і більше нічого. Я віддаю собі звіт в тому, що все це спілкування в мережі нічим мене не збагатило. Я не стала розумнішою,  не стала  кращою. Просто витратила своє життя на якісь дурниці. Скоріше, я навіть в певній мірі отупіла. Адже зараз будь – що можна знайти в світовій павутині. Потрібно написати семінар, есе чи реферат?  Так навіщо обтяжувати себе і іти в бібліотеку, вибирати потрібну книгу, і вбити багато часу на пошуки необхідної мені інформації. Набагато легше ж «вбити» питання в пошукову систему Google, відкрити першу вкладку, скопіювати, вставити, друк. Усе.

Нам навіть спілкуватися вживу стає тяжче: підібрати правильне слово та сформувати свою думку так, щоб реакція людини була нормальною. В інтернеті ж нам  байдуже: як правило, у нас зовсім не той круг спілкування, що в реальному житті. Може, зустрівшись з цими людьми, Ви і розмовляти з ними не захочете – вони дратуватимуть Вас. Душевного тепла Ви там точно не знайдете.

Зараз  вже навіть ніхто не дивується, коли зустрічає людину, яка не оновивши вчасно свою сторінку, не переглянувши статуси своїх Інтернет-друзів, починає нервувати або ж опиняється у стані стресу. Ілюзія спілкування іноді надто захоплює і, як результат, впливає на нашу психіку. Та, на жаль, сучасних людей усе влаштовує.Інтернет половинив їх цілком…