Кожен її день – нова чарівна казка.

Зима. Здавалося б одне звичайне слово, та скільки різних  думок та почуттів воно викликає у кожного. Для мене це надзвичайно казковий і чарівний час:  час, коли збуваються усі мрії. Ось прокидаєшся одного ранку  і бачиш за вікном неймовірну казку: на сонці виблискують сніжинки, з дахів будинків звисають бурульки, а дерева одяглися в білосніжні шати.  Небо одразу стає різнокольоровим: на сході фіолетове з відтінком рожевого, на заході сірувате, на півдні воно має ніжно голубий колір, а на півночі — колір морського бризу. Вже немає зеленої травички, кольорових листків - повсюду усе біле. Ідеш стежкою, а під ногами «хрустить» сніг. Хуртовина, падає лапатий сніг, діти граються у сніжки, ліплять снігових баб. Скільки щастя навколо…

А ще, зима - це час веселощів і свят. Всі близькі, родичі і друзі збираються разом в одному місці. Горить камін, усі наряджають ялинку, прикрашають її гірляндами і новорічними кульками. Лунає гучний сміх. Усі щасливі. Та найбільше уся сім’я чекає тїєї миті, коли нарешті можна буде розгорнути новорічні подарунки. А зовсім маленькі діти чекають появу на Діда Мороза, який прийде вночі і виконає їхні найзаповітніші бажання. У вікнах усіх квартир блимають різнокольорові ліхтарики, де-не-де лине сміх дітей. Всі в очікуванні дива.

Але на цьому зимова казка не закінчується, через кілька днів Різдво. Для мене це найзатишніше свято, яке проводиш лише у колі самих близьких людей. Допомагаєш мамі доготувати 12 страв, чекаєш, поки на небі зійде перша зірка. І ось нарешті можна скуштувати святкову кутю. А після вечері вулицями ходить вертеп. Звідусіль лунають колядки. Все це створює атмосферу свята, радості і  казки. 

Ця пора року неймовірно красива та неповторна. А кожен її день – нова чарівна казка.