«Життя завжди дає нам те, чого ми найбільше потребуємо в цю мить» - 50 уроків Регіни Бретт в яких ви знайдете себе



«Життя завжди дає нам те, чого ми найбільше потребуємо в цю мить» - 50 уроків Регіни Бретт в яких ви знайдете себе. 

Письменниця, яка в 16 років запивала свої проблеми алкоголем, в 21 рік народила і сама виховала дочку, в 40 років вперше вийшла заміж, а в 41 рік у неї виявили рак грудей.  Пройшовши такий важкий шлях, Регіна написала  50 уроків, які нагадують: як би не було важко – тримайтеся! Всі труднощі і неприємності лише тимчасове явище: «Невдачі мають нескінченні переваги. Вони усувають страх. Коли ти падаєш, тобі вже немає чого втрачати. Ти усвідомлюєш, що досі живеш, досі і дихаєш, досі є самим собою – життя триває.»

Прочитала книги «Бог дає таланти усім» та «Бог ніколи не моргає». Спершу дуже скептично поставилася до їх прочитання, адже слово «Бог» у назві не дуже тішило: організована релігія мене лякає більше за клоунів, темноту і кілерів разом взятих. Проте, книги не пропагують церкву або Бога. Вони відноситься до серії  літератури про саморозвиток. З кожною прочитаною сторінкою, у кожному реченні і слові ти бачиш себе: своє життя, проблеми та поразки. Усі 50 уроків такі, здавалося б на перший погляд, банальні. .Але це лише на перший погляд...

У книзі  «Бог ніколи не моргає» – письменниця розповідає про страшні речі. Але розповідає з посмішкою. Так, одним щастить більше, іншим – менше, але це не означає, що ті й  інші абсолютно забуті Богом, який "моргнув при їх народженні". Бог взагалі ніколи не моргає і у кожного є шанс змінитися і змінити щось на краще. Іноді досить простої бейсболки з гаслом, щоб переконатися: життя – це подарунок.  Ця книга  вчить, що всі наші негаразди - насправді уроки. Що ніхто не ідеальний, тож не варто  порівнювати себе з іншими: «Бути смиренним непросто. Я завжди прагну бути ідеальною, наче це можливо, в усьому, хоча насправді більша частина благословень, які приходять до мене й через мене, народжуються в моїй «неідеальності». Вони в наших помилках, втратах, наших «майже», і ними ми благословляємо життя інших людей».

Деякі історії дуже сильно зворушили - історія про непрості стосунки з мамою (45 урок). 3 урок змусив мене пробачити усі образи та відпустити. Але моїм фаворитом залишився 18 урок: исьменник - це той, хто пише. Якщо хочете бути письменником - пишіть." Я читала і розуміла, що роблю усе, щоб ним не стати. Коли нарешті збиралася написати новий пост у блог, здається, що все починало йти проти мене: стілець незручний, погода несприятлива, немає тем, пишу банально і не грамотно...



Цей розділ навчив мене робити усе поступово: «пташка за пташкою».  Годі сидіти та критикувати себе  - час щось зробити. Хочете бути музикантом – грайте, художником – малюйте, кухарем – готуйте, мандрівником – мандруйте, президентом – починайте збирати свій електорат. Все залежить від вас. 

Ці уроки з легкістю можна прочитати за кілька годин – та не варто. Щодня я читала два-три уроки в день, а потім гуляла вулицями міста  і думала. Багато думала. Зараз, коли книги прочитані, я щодня повертаюся до них знову і знову. Просто дуже зручно відкрити і прочитати урок, який потрібен тобі саме зараз.


Ці маленькі книги на  ледве 300  сторінок, які поміщаються в невелику жіночу сумочку, стали для мене чимось більшим, ніж просто прочитані книги. До прочитання рекомендую, особливо людям, які втратили віру у власні сили. Читайте, надихайтеся і пам'ятайте: все у ваших руках. Не ми підлаштовуємось під світ, а наш світ підлаштовується під нас!

Комментарии