«Ваш час обмежений, тому не витрачайте його на життя чужим життям», – Стів Джобс.

Похожее изображение

Вам, звичайно, здається, ніби я – звичайнісінька людина, яка пише прикольні статті у своєму блозі. Звісно, ходити і посміхатися щодня це так легко. А чи знаєте ви, як є насправді? Людям завжди так легко судити когось, але чомусь так важко судити себе. Ми можемо ляпнути якусь дурницю, яку забудемо вже за кілька хвилин. Та людина, якій ви це скажете, може до кінця життя картати себе за те, що вона щось зробила не так.


Приводом для написання цього посту стала фраза, яку я останнім часом чую надто часто: «Ой, ти так поправилась», «Ти поправилась. Тобі  пасує, але більше не поправляйся».  А тепер дайте мені відповідь на запитання: чого ви добиваєтесь, коли говорите мені цю фразу?  Думаєте, що скажете і я різко на очах схудну? Звісно, прочитавши цей текст багато хто скаже «А ти не думала, що це привід задуматися?». Ні, не думала. І не подумаю. Тому що перейматися через думку людей, на яких мені байдуже – дурного робота. У мене є коло авторитетних людей, чия думка для мене, безумовно, має величезне значення. Та цих людей можна перерахувати на пальцях однієї руки. Але глобально всьому цьому «волаючому космосу» з соціальних мереж я не дозволю впливати на мої дії і рішення. Відтепер майже кожну свою дію я пропускаю через внутрішній фільтр: "Яку користь принесе мені та чи інша зустріч, розмова з тією чи іншою людиною? " Можете називати це егоїзмом, однак я назву це повагою до себе і свого власного часу.

 Я взагалі вважаю, що переживати про те, що скажуть або подумають люди, — це пережиток радянської епохи. Кожен із нас важливий тільки для близьких людей. Всім іншим глибоко всерівно, бо в них свої справи і свої переживання. Ніхто не думає про нас довше, ніж кілька хвилин (і то не факт, що взагалі думають) Елементарний приклад: коли ви на вулиці бачили нетипових людей: кольорове волосся, подерті колготи чи куртка, леопардові лосіни… Як довго ви про них думали? Максимум розповіли про це подругам, посміялися і забули.

Потрібно усвідомлювати, що не вдасться подобатися усім  і кожному на цьому світі. Завжди знайдуться особи, яким сподобається те, що ти робиш, а інші натомість тебе будуть критикувати. Кожен буде оцінювати відповідно до своєї системи цінностей. Те, що  є нормальним для одних, для інших немає жодного сенсу. Нам ж теж не усі подобаються.

Від думки інших людей не буде ні тепло, ні холодно. Та вона  не зможе завадити насолоджуватися життям, якщо лише ми самі не дозволимо  це зробити.

Комментарии