Розважальні передачі: розвантаження мозку чи маніпулювання людською свідомістю?

Телебачення вже давно стало частиною нашого життя. Щодня в середньому перед телевізором люди проводять 4-5 годин. Та цього часу досатньо, щоб гарно "промити мізки". Звичайно, ми намагаємося оточити себе корисною і якісною інформацією. Нам важливо побачити останні події, що відбуваються у світі, а також "розвантажити" мозок і подивитися розважальні програми. Але ви ніколи не замислювалися, як доступна інформація стає нав’язливою і впливає на ваш спосіб життя? Або на те, як ви починаєте мислити і обробляти нові знання під впливом телебачення?

Давайте подумаємо, що ми бачимо на екранах телевізорів? Новини? О, так. І що ж ми там спостерігаємо: вбивства, насильство, війна, еротика. Під щоденним впливом такої негативної інформації у людини розгойдується нервова система, вона вже не здатна раціонально оцінити дійсність. Такий глядач стає легковірним. Якщо настільки негативні наслідки для дорослої людини, то що ж говорити про дітей, у яких нервова система більш вразлива. 

Окрім новин люди дивляться розважальні програми: їх на телебаченні хоч відбавляй. "Міняю жінку", "Вагітна у 16", "Кохана ми вбиваємо дітей", "Битва екстрасенсів", "Хата на тата" та інші. Здавалося б, що поганого тут? Ну, помінялися чоловіки жінками, і що? Весело ж. А "Кохана ми вбиваємо дітей" взагалі має повчальний характер: психолог на прикладі сімей, де є складні відносини з підлітками показує, як варто поводитися з важкими дітьми, домовлятися та шукати компроміс. Ток-шоу "Говорить Україна" допомагає людям у вирішенні їх проблем, де навіть запрошені спецільні експерти: відомі зірки. 

А тепер давайте знімемо рожеві окуляри і об'єктивно подивимося на ситуацію. По суті, це навіть не шоу, а пропаганда  для зомбування суспільства, які дуже гарно «маскують» це під шоу. В них не буде жодної згадки про реальні проблеми, що існують у суспільстві – натомість увагу глядача будуть намагатися відвернути від них якомога далі, у бік стереотипів та кліше. Навіть у повсякденному житті можуть відбуватися події, про які варто було б знімати окремі програми на телебаченні, однак те, що нам показує телевізор, дуже гіперболізовано.

Повернемося до  "Говорить Україна". Звична історія для цієї програми: дівчинку 10 років зґвалтував учитель з математики. Протягом цілого випуску дитину просять пригадати і розповісти усе до найменшої деталі: як, де, коли, чому? Уявіть, що відчуває та дитина, яка мало того, що змушена пригадувати усю ту гидоту, що з нею відбувалася, так ще й розповідати це на цілу країну. А потім їй ще жити в тому суспільсті: ходити до школи, спілкуватися з друзями. З одного боку, це порушення самими батьками своїх обов’язків, але з іншого – саме канали спонукають батьків вчинити шкоду для своєї дитини.

Телебачення має нести відповідальність за контент та його наслідки. Як на мене, варто вже давно взагалі заборонити  участь дітей у програмах, де є теми жорстокості та насилля. 

І чим же усе закінчується? Загалом, як часто в таких випадках і буває, до кінця шоу якусь заготовлену мораль винести вдається, але глядачеві вона не потрібна. Він просто не хоче думати про проблеми, оберігаючи таким способом свою зону комфорту. Не можу не згадати і дуже вагомих людей у цій програмі: "експерти". Звідки вони взялися в  цій програмі  та на яких підставах ми повинні їм вірити? Чому я маю прислухатися до порад Ольги Полякової, яка на сцені зі своїми "Шльопками" не вселяє довіри...?

Відсутність професійної етики та поняття про  мораль у розважальних шоу відчувається сьогодні дуже гостро. Адже головні герої - звичайні люди, які, на відміну від учасників шоу, не є захищенними, як і  телеканали, які мають розвинену юридичну допомогу. 

З усього вище написаного можна дійти єдиного логічного висновку: усі ці розважальні шоу зовсім не несуть розважальну мету. Вони спрямовані на відключення раціонального аналізу ситуації, а, натомість, включення емоцій: переживання, гніву, страху, розпачу, ненависті, заздрощів та інші. І сьогодні ця ситуація дійшла до найвищої точки абсурдності: людина не здатна критично оцінювати  інформацію, свої вчинки, поведінку, а також їх наслідки. Чим більше на телебаченні таких передач, та чим частіше людина буде їх дивитися - тим легше вона буде піддаватися впливу та манупуляції. 

Варто зрозуміти, що шаблонні фрази, у яких немає   логіки в побудові суджень, емоції замість обгрунтування – це примітивні, але дієві маніпулятивні засоби впливу на аудиторію та видавання власних інтересів за громадську думку.