ПРО МЕНЕ ТА БЛОГ

Що я тут роблю?

Привіт. Випадково зайшли на це посилання, та не знаєте, куди потрапили?

Я готова усе пояснити. Ви потрапили на мій блог «Про все і ні про що», де я справді буду писати всяку маячню (і не зовсім).

Для початку давайте знайомитись. Мене звати Ілона, мені 17. Я з прекрасного міста Івано-Франківськ, де навчаюся на кафедрі журналістики. Чим захоплююся? Усім. З дитинства я дуже активна. За своє життя я відвідала усі можливі гуртки, які лише були: бальні танці,  художня школа, баскетбол, волейбол, дзюдо і вокал. Я люблю готувати та експериментувати (ці два слова доповнюють один одного). А ще просто обожнюю подорожувати і ставлю собі за мету побачити, як не увесь світ, то хоча б більшу частину. За час, коли займалася баскетболом відвідала: Одесу, Київ, Львів, Переяслав – Хмельницький. Та коли я вперше поїхала за кордон, зрозуміла, що Україна і близько не стояла. Перше, що кидається в очі, коли перетинаєш кордон – рівні дороги. Тебе не кидає зі сторони і сторону, і ти не підстрибуєш на кожній ямі. Була я в Болгарії (Сонячний Берег, Бургас), Латвії (Рига), Польщі (проїздом) та Швеція (Стокгольм).

Латвія, Рига.

Латвія, Рига.

Швеція, Стокгольм.

Швеція, Стокгольм.

 Про що буду писати? Про те, що було б цікаво прочитати оточуючим. Звичайно, перше, що буде часто зустрічатися – тема подорожі. Про студентські будні, перемоги і поразки, цікаві випадки із мого життя, чи просто аналіз сторонньої ситуації. Часто, мабуть, зачіпатиму теми, які будуть актуальними, або просто писатиму про те, що хвилює.

Звісно, осторонь не залишаться теми, які дуже мені близькі: кулінарія та фотографія. Про мій досвід (вдалий і не дуже) та поради, які допоможуть уникнути тих помилок, що зробила я. В дитинстві я обожнювала писати фанфіки. Тому також місцями можуть бути пости, пов’язані із цим видом творчості.

Все це можна прочитати тут. Спочатку планувала писати на одну конкретну тематику, та зрозуміла, що обмежувати себе не буду, адже я ненавиджу рамки. Та і читачам набридне читати, одне і те ж. Тому буде розмаїття.

Якщо Вам було цікаво прочитати ці букви, складені у речення (можливо, і не дуже вдалі, місцями кострубаті) – ласкаво прошу. Рада усім!)